Двоетапна імплантація (з відстроченим навантаженням)

Класичний, простіший для лікаря і пацієнта та поширений метод імплантації зуба. Складається із двох етапів. Перший етап — встановлення імплантату після підготовки та планування. У щелепну кістку встановлюється зубний імплант та ушивається слизова оболонка. Після приживлення (2-6 місяців, залежно від обраної імплантологічної системи, розташування імплантату, стану кісткової тканини) відбувається другий етап – формування ясен та протезування зубними коронками.

Перевага — імпланти приживаються у 95-97% випадків.

Недолік — тривалий процес приживлення та отримання кінцевого результату лікування.

Одноетапна імплантація (з негайним навантаженням)

Імплант та зубна коронка встановлюються за 1 відвідування. Лікар встановлює імплантат та фіксує тимчасову коронку. Даний метод має низку обмежень і підходить далеко не всім. Найчастіше застосовується при імплантації фронтальних зубів з метою збереження естетики на період повного приживлення імплантату. Після повного приживлення імпланту (від 1,5 до 6 місяців, залежно від обраної системи імпланту та його розташування), стоматолог-ортопед здійснює заміну тимчасової коронки на постійну.
Перевага — істотна економія часу та мінімальне втручання лікаря. Відтворення функції та естетики у найкоротші терміни.
Недолік — статистично вища ймовірність відторгнення імпланту.

Базальна імплантація

Метод отримав свою назву через нетрадиційне місце для вживлення імплантату — базальну кістку, а не альвеолярну. Спочатку базальні імплантати мали дуже грубу, пластинчасту та перфоровану форму. Застосовувався даний вид імплантатів в основному при атрофії альвеолярної кісткової тканини, проте згодом траплялися часті випадки ще більшої атрофії кістки в місці встановлення імпланта. На зміну таким імплантам прийшли вдосконалені замінники, які більше схожі на класичний імплантат як зовні, так і за структурою. Застосовується базальна імплантація в особливих клінічних випадках, наприклад, при адентії, втраті альвеолярної кістки або тяжкій формі пародонтиту, що тягне за собою рухливість зубів.

Відшарування ясенного клаптя

Після того, як подіяла анестезія, хірург здійснює надріз ясен, після чого готує лунку під імплантат за допомогою спеціальних інструментів. Важливо правильно (за протоколом) зробити свердління, щоб імплантат був встановлений щільно і при цьому м'яко входив у кісткову тканину. Потім хірург встановлює імплантат в альвеолярну кістку. Потім ставить заглушку чи формувач ясен. Після цього, проводиться ушивання рани, що утворилася, пацієнту пропонують прикласти акумулятор холоду до місця операції з боку щоки та відпочити. Займає хірургічна частина в середньому від 10 до 20 хвилин. За відгуками пацієнтів, операція переноситься набагато легше, ніж видалення зуба.

Одномоментний (іноді, з негайним навантаженням)

При одномоментній імплантації пацієнту проводять відразу дві хірургічні маніпуляції: видалення зуба і на місце відсутнього зуба встановлюють імплантат в лунку. У деяких випадках лікар може встановити за це саме відвідування тимчасову зубну коронку, наприклад, коли операція проводиться в ділянці фронтальних зубів.

Основною перевагою є скорочення кількості хірургічних втручань до одного.

З основних недоліків – наявність низки протипоказань та підвищений ризик відторгнення імплантату.

Одномоментний (іноді, з негайним навантаженням)

При одномоментній імплантації пацієнту проводять відразу дві хірургічні маніпуляції: видалення зуба і на місце відсутнього зуба встановлюють імплантат в лунку. У деяких випадках лікар може встановити за це саме відвідування тимчасову зубну коронку, наприклад, коли операція проводиться в ділянці фронтальних зубів.

Основною перевагою є скорочення кількості хірургічних втручань до одного.

З основних недоліків – наявність низки протипоказань та підвищений ризик відторгнення імплантату.

All-on-4 або «все на чотирьох»

Технологія застосовується при повній або множинні адентії для протезування всієї щелепи в максимально короткі терміни. Незнімний зубний протез фіксується на чотирьох імплантах, розташованих рівномірно по довжині щелепи, останні два імплантати встановлюються під кутом в обхід гайморових пазух. Даний метод дозволяє провести тотальне протезування навіть за атрофії кістки, не вдаючись до синус-ліфтингу. Протезування виконується цілісним зубним протезом, у конструкції якого передбачені штучні ясна здорового, природного кольору. Це дозволяє приховати природні недосконалості ясенної тканини та досягти гарної лінії посмішки.

All-on-6 або «все на шести»

6 імплантів встановлюються вертикально в області молярів, різців та іклів. Як правило, такі операції проводять за хірургічним шаблоном, що дозволяє знизити рівень травматичності. Можливе проведення протезування при захворюванні тканин пародонту, а також при середній та сильній атрофії кісткової тканини. Основна відмінність із системою All-on-4 є відсутність консолей. Тобто в області 6-х зубів є дві додаткові опори, це дозволяє розподілити рівномірно навантаження на протез і знизити ймовірність його поломки. Також це дозволяє рівномірно розподілити навантаження на імпланти при одномоментно навантаженій техніці, поліпшити стабільність імпланту та отримати добру остеоінтеграцію.

Знімні протези

Знімне зубне протезування — спосіб, при якому можна компенсувати повну або множинну відсутність зубів. Складається з базису (каркасу, який імітує піднебіння) та гарнітури штучних зубів. Фіксується такий протез за допомогою утворення вакууму між піднебінням та базисом. Основним недоліком є ​​необхідність заміни протеза кожні 3-5 років у зв'язку з тим, що відбувається атрофія кісткової тканини під дією цього протезу, і через кілька років протез ненадійно фіксується або не фіксується зовсім на щелепі. У зв'язку з тим, що протез має громіздку конструкцію та перекриває всю частину піднебіння, пацієнти мають проблеми з відчуттям гарячих та холодних харчових продуктів, а також, з порушенням дикції.

Бюгельні протези

Отримав свою назву через дугу («bugel» нім. — «дуга»), яка лежить в основі протеза і з'єднує сідло каркаса, де розташовані стандартні гарнітури зубів. Можна віднести до умовно-знімних протезів, які можна знімати, а можна не знімати, використовують при частковій відсутності зубів. Складається з металевого каркаса покритого акрилом, кламерів (замків), іноді атачментів та зубних коронок. Фіксується протез надійно та міцно на опорних рідних зубах, тому однією з вимог є відсутність захворювань тканин пародонту на гострій стадії. Менш громіздкий, ніж класичний пластинчастий протез, завдяки чому має високу естетичність. Термін служби такого протеза становить до 10 років.

Мостові протези

Належать до незнімного виду протезування. Використовуються за відсутності одного чи кількох зубів в одному ряду. Обов'язковою умовою для мостоподібного протезування є наявність опори (імплант чи рідний зуб) з двох сторін. Зовні нагадує з'єднані в одну конструкцію зубні коронки. Виготовляють зубні мости з тих самих матеріалів, що й зубні коронки: метал, металокераміка, цільна кераміка, діоксид цирконію. Фіксація проводиться на спеціальний цементний стоматологічний матеріал. Даний вид протезування має високу естетичну функцію, можливе виготовлення зубного містка в тон рідних зубів. Вартість заміщення відсутнього зуба нижче. Найбільшим недоліком для пацієнта цього способу протезування є те, що якщо опорою виступають рідні зуби, їх потрібно обточувати, а іноді депульпувати.